Після смерті громадянина його майнові права та обов'язки, а також деякі немайнові права (спадщина) переходять до інших осіб (спадкоємців). Такий перехід майна померлого до іншої особи або до інших осіб називається спадкуванням.

Майно, яке переходить у порядку спадкування, називається спадщиною. Серед майнових прав, що у складі спадкового майна переходять до спадкоємців, слід назвати право власності на різноманітне майно. Це право власності може бути на будинок, дачу, автомашину, заощадження, земельну ділянку, предмети домашньої обстановки та особистого вжитку, інші речі, які є об'єктом права власності громадян.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Ця заява подається спадкоємцем особисто.

Заяву від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновителі), опікун.

Доказами постійного проживання зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець саме перед смертю спадкодавця мешкав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, яке набрало сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини, реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, яка свідчить про те, що спадкоємець постійно мешкає разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, які підтверджують факт постійного проживання разом із спадкодавцем.

Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 ст. 1272 ЦК України встановлено, що у випадку, якщо спадкоємець протягом встановленого шестимісячного строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Разом з тим, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

В випадку пропущення строку подання заяви про прийняття спадщини, рекомендую звернутися до юриста для складання відповідної позовної заяви.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Слід врахувати, що при подачі позовів по даній категорії справ, позовні вимоги треба визначати не як продовження строку для прийняття спадщини або не як поновлення цього строку та ін., а саме про встановлення додаткового строку, як це і передбачено законодавством (ст. 1272 ЦК України).

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути визнані: хвороба; відрядження, неможливість прибути для прийняття спадщини тощо. Зверніть увагу – не знання положень Закону про терміни прийняття спадщини може бути не прийнято судом, як поважна причина пропуску термінів прийняття спадщини.

В позовної заяві про визначення додаткового строку прийняття спадщини необхідно доказати: смерть спадкодавця; пропуск шестимісячного строку для прийняття спадщини; наявність у спадкоємця поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини (знаходження в тривалому відрядженні, тривала хвороба тощо); обставини, які підтверджують, що особа дійсно є спадкоємцем померлого (наявність родинних відносин, факт знаходження в шлюбі з померлим, факт знаходження на утриманні; наявність заповіту); приналежність спадкового майна спадкодавцю (правовстановлюючі документи).

Приблизний перелік необхідних доказів: свідоцтво про смерть спадкодавця; докази поважної причини пропуску строку для прийняття спадщини (медичні довідки, довідки про знаходження у відрядженні, про знаходження за рубежем); докази того, що особа є спадкоємцем (копія свідоцтва про шлюб, копія свідоцтва про народження, документ, що підтверджує знаходження особи на утриманні померлого); документи, що підтверджують права на майно спадкодавця (довідка БТІ про право власності на майно, договори тощо). 
Зверніть увагу –  приблизний перелік документів є умовним. В кожному окремому випадку потрібна консультація з фахівцем в галузі права.

Денис Гречко

Правовой консультаційний Пункт